
Чи правда, що якщо натиснути «1» під час дзвінка про щеплення, телефон заблокують і вкрадуть гроші?
Перевірено · оновлено
Переклад з російської. Оригінал
Чутка: У месенджерах пересилають попередження: дзвонить робот, питає, чи ви щеплені, і просить натиснути «1» (або «2»). Після натискання телефон нібито зламують або блокують, а з прив'язаних карток списують гроші.
1. Вердикт
Натискання клавіші під час дзвінка не дає тому, хто телефонує, доступу до телефона, банку чи карток — для цього треба встановити шкідливу програму або самому назвати коди й паролі. Поліція в Індії перевірила номер із найпершої версії попередження: такого номера немає, і дзвінків із нього ніхто не отримував. Небезпека в іншому: натискання показує, що номер «живий», і може з'єднати вас із шахраєм, який виманюватиме дані.
Середня: поліція Індії, мобільний оператор в Україні, служба кібербезпеки Казахстану та фактчекери у трьох країнах незалежно кажуть одне й те саме. Але їхні заяви ми читали лише в переказах ЗМІ та фактчекерів: самі дописи поліції й відомств відкрити не вдалося.
2. Твердження і факти
- «Якщо натиснути «1» під час дзвінка, телефон зламають або заблокують»Неправда
Ні. Представниця Vodafone Україна: під час дзвінка зловмисник не має доступу до смартфона, що б ви не натискали; доступ з'являється, лише якщо встановити шкідливу програму або відкрити заражений файл. Служба кібербезпеки Казахстану (KZ-CERT): «за допомогою дзвінка заволодіти телефоном неможливо». Бразильський фактчекер Boatos.org пише те саме.[7][5][2]
- «Після натискання з прив'язаних карток спишуть гроші»Неправда
Саме натискання гроші не списує. Вкрасти гроші телефоном шахраї можуть, лише якщо людина сама назве коди з СМС, паролі чи дані картки або встановить програму на їхнє прохання. KZ-CERT наголошує: ризик є, якщо коди й дані для входу вже передано.[5][2]
- «Дзвонять із конкретного номера (в індійській версії — 912250041117, у бразильській — 95004-1117)»Неправда
Кіберполіція Хайдарабада (Індія) у квітні 2021 року перевірила номер 912250041117 і повідомила, що його не існує і дзвінків із нього ніхто не отримував. Бразильський номер 95004-1117, за даними Boatos.org, не схожий на справжній мобільний номер Бразилії.[3][2]
- «Така афера вже діє, поліція попереджає»Неправда
Національна поліція України заявила, що подібної афери не існує; поліція Хмельницького району повідомила, що таких звернень не було. Фактчекери не знайшли жодного підтвердженого випадку в жодній країні.[9][8][4]
- «Відповідати на такі дзвінки й натискати кнопки небезпечно»Частково
Частково правда, але не з тієї причини. Федеральна торгова комісія США (FTC) попереджає: натискання кнопок у дзвінку робота, найімовірніше, призведе лише до нових дзвінків — так ті, хто дзвонить, дізнаються, що номер «живий». Натискання може з'єднати з живим шахраєм, який почне виманювати дані.[11][12]
3. Звідки взялася чутка
- WhatsApp, Індія · en
Перша знайдена версія: дзвінок із номера 912250041117 «зламує» телефон після натискання «1». Кіберполіція Хайдарабада того ж дня називає повідомлення вигадкою.[3]
- ≈ PIB Fact Check (уряд Індії) · en
Урядова служба перевірки фактів Індії називає номер фальшивим і повідомляє справжній номер для відгуків про вакцинацію — 1921.[4]
- WhatsApp, Казахстан · ru
Попередження доходить до Казахстану. KZ-CERT і Stopfake.kz пояснюють, що дзвінком телефон не захопити.[5]
- «31 канал», Informburo.kz · ru
Казахстанські ЗМІ переказують схему як справжню, зі слів юристки й поліцейського з Караганди, але без конкретних випадків.[6]
- Viber та інші месенджери, Україна · uk
Хвиля в Україні. Поліція та мобільний оператор спростовують, проєкт «По той бік новин» і VoxCheck називають повідомлення фейком.[7][8][1]
- 2022WhatsApp, Бразилія · pt
У бразильській версії з'являється Pix (система миттєвих переказів): «натисніть 2» — і гроші йдуть через Pix.[2]
- WhatsApp, Пакистан · en
Те саме повідомлення з індійським номером ходить у Пакистані; SOCH Fact Check його спростовує.[4]
- The Hans India · en
Індійська газета знову переказує «злам натисканням» як реальну загрозу, без посилань на поліцію і випадки.[10]
- WhatsApp і Facebook, Бразилія · pt
Чергове повернення з номером 95004-1117 (до цього — у 2023, 2024 і 2025 роках). Boatos.org спростовує знову.[2]
Як змінювався текст
- 2021, Індія: дзвінок про відгук щодо вакцини, «натисніть 1» — телефон зламано
- → + Україна, Казахстан, Росія: телефон «блокують», картки під загрозою
- → + Казахстан: «натисніть цифру залежно від того, чи ви щеплені»
- → 2022, Бразилія: «натисніть 2» і крадіжка через Pix
- → 2023–2026: той самий текст повертається з номером 95004-1117
4. Що пишуть ЗМІ
- Telangana Today (Індія)Спростовує
Кіберполіція Хайдарабада: номера не існує, дзвінків із нього не було, панікувати не треба.[3]
- VoxCheck (VoxUkraine), Lviv.Media, «Є!»Спростовує
Фейк. Мобільний оператор і поліція: дзвінком телефон не заблокувати, таких звернень не було.[1][7][8][9]
- inAktau (Казахстан), з посиланням на KZ-CERT і Stopfake.kzСпростовує
Дзвінком телефоном заволодіти неможливо; ризик — лише якщо ви самі передали коди.[5]
- Boatos.org (Бразилія)Спростовує
Розбирає чутку вже кілька років поспіль; у квітні 2026 року — знову неправда.[2]
- SOCH Fact Check (Пакистан)Спростовує
Збирає спростування з Індії, Пакистану та Бразилії; ознак справжньої афери немає.[4]
- Informburo.kz, The Hans IndiaПереказує
Переказують «злам натисканням» як реальну загрозу, без конкретних випадків і статистики.[6][10]
- FTC (США)Контекст
Натискати кнопки в дзвінку робота не варто: це веде до нових дзвінків.[11]
6. Ознаки маніпуляції
- Неперевірюване джерело. Повідомлення пересилають без автора і посилання на поліцію; поліція Хайдарабада перевірила номер — його немає.
- Заклик переслати. Попередження поширюється ланцюжками у WhatsApp і Viber, за даними SOCH Fact Check і VoxCheck.
- Конкретна деталь для правдоподібності. Номер 912250041117 або 95004-1117; жоден не виявився справжнім джерелом дзвінків.
- Прив'язка до реальної теми. Вакцинація від ковіду справді тривала, а справжня урядова служба Індії для відгуків про щеплення існувала — за номером 1921.
7. Схожі чутки в минулому
- Дзвінок робота «натисніть 1, щоб поговорити з оператором, або 2, щоб відписатися»2013
Підсумок: Реальна практика телефонних спамерів у США: натискання показує, що номер «живий», і дзвінків стає більше. Зламу немає.[12][11]
- Казахстан: шахраї питають про щеплення, а потім через вірус отримують доступ до банку
Підсумок: ЗМІ переказали зі слів юристки й поліцейського, але конкретних випадків не навели; сама схема змішує дзвінок і вірус з СМС.[6]
- Дзвінки «від Соцфонду Росії» про компенсацію за інтернет із проханням назвати код з СМС
Підсумок: Справжня схема: гроші крадуть не натисканням, а через код, який людина називає сама.
Спільне з минулими
- Страшне попередження «перешли всім», без джерела
- Технічно неможливий спосіб крадіжки — однією дією
- Конкретний номер телефону для правдоподібності
- Прив'язка до теми, про яку всі говорять (вакцинація)
Нове
- Той самий текст роками мандрує різними країнами й мовами
- Змінюються лише цифра («1» чи «2»), номер і спосіб крадіжки (картка, Pix)
- За хибним страхом стоїть справжній, але інший ризик: дзвінки роботів справді ведуть до шахраїв
9. Що робити
- Якщо робот просить натиснути цифру — не натискайте й покладіть слухавку. Телефон від цього не зламають, але дзвінків стане більше, а натискання може з'єднати з шахраєм.
- Нікому телефоном не називайте коди з СМС, паролі й дані картки і не встановлюйте програми на прохання того, хто дзвонить, — саме так крадуть гроші.
- Якщо вже натиснули — нічого страшного. Якщо назвали код або дані картки — одразу зателефонуйте в банк за номером на картці й заблокуйте її.
- Отримали таке попередження — не пересилайте його далі, а краще поясніть родичам, у чому справжня небезпека.
10. Що не вдалося перевірити
- Сам розбір VoxCheck (VoxUkraine) відкрити не вдалося — сайт не пустив програму; дату публікації взято з інших українських ЗМІ того ж тижня, вона може відрізнятися.
- Заяви PIB Fact Check і поліції штату Телангана в соцмережі X ми не відкривали — знаємо про них із Telangana Today і SOCH Fact Check.
- Дати заяви Національної поліції України на сторінці vsim.ua не знайшли.
- Свіжих публікацій із цією чуткою в листопаді 2026 року не знайшли; остання підтверджена хвиля — Бразилія, квітень 2026.
- Бразильські версії 2023–2025 років наводимо зі слів Boatos.org, самі їх не відкривали.
- Казахстанські ЗМІ у 2021 році посилалися на «десятки» звернень до юристів у Караганді; підтверджень цьому не знайшли.
11. Джерела
- VoxCheck — ФЕЙК: шахраї заблокують телефон, якщо натиснете цифру 1 · відкрито 2026.11.06
- Boatos.org — «вакцинна афера» з натисканням 2 і Pix (01.04.2026) · відкрито 2026.11.06
- Telangana Today — повідомлення про злам телефона — вигадка, каже поліція (26.04.2021) · відкрито 2026.11.06
- SOCH Fact Check — дзвінок із 912250041117 не зламує телефон (28.07.2022) · відкрито 2026.11.06
- inAktau — черговий фейк: шахраї блокують телефони щеплених (19.08.2021) · відкрито 2026.11.06
- Informburo.kz — шахраї питають про вакцинацію (10.09.2021) · відкрито 2026.11.06
- Lviv.Media — у мережі поширюють новий фейк про вакцинацію (17.09.2021) · відкрито 2026.11.06
- «Є!» — запитують про щеплення і блокують смартфон: черговий фейк (17.09.2021) · відкрито 2026.11.06
- vsim.ua — у поліції розповіли про новий фейк · відкрито 2026.11.06
- The Hans India — Fraudsters' new way to loot public (27.12.2022) · відкрито 2026.11.06
- FTC — Robocalls (поради споживачам) · відкрито 2026.11.06
- Consumer Reports (Consumerist) — не натискайте кнопки в дзвінках роботів (2013) · відкрито 2026.11.06
5. Соцмережі
Чутка живе в пересланих повідомленнях, а не в публічних дописах, тому охоплення порахувати не можна. SOCH Fact Check знаходив її в Індії, Пакистані, Бразилії, Росії та арабомовних країнах.[4][2]